Actions

Work Header

Привид місцевого парку

Summary:

"...Затьмарений ненавистю та журбою, парубок убив всіх гостей та власника маєтку. А потім сам покінчив життя самогубством біля тіла своєї коханої.

Та по легенді, його ненависть була такою сильною, що його душа не змогла покинути цей світ. І він тепер приречений блукати біля маєтку, вбиваючи кожного, хто зайде на його територію."

Головний герой допомагає своїй подрузі зняти відео на ютуб про страшну та моторошну історію, яка сталась ще століття тому. Але в нього були і свої потаємні плани. Чи закінчиться цей вечір так, як бажав він спочатку?

Work Text:

— Так і почалась ця кривава історія! — тріумфально закінчила сцену Юля, дивлячись пряму в камеру. Декілька секунд тиші та на обличчя подруги вилізла задоволена усмішка. — Як вийшло? Потрібно повторити? 

— Все чудово, — відповів Олесь та закінчив запис відео. Попри осінню прохолоду, йому було спекотно. Він відчув, як крапля поту стікає по скроні. — Давай наступне.

Дівчина серйозно кивнула та приготувалась до ще одного дубля. Олесь поглянув, як в іншому кінці поляни біля сцени актори чекали на свою чергу і його серце пропустило удар. І не від напівоголеної дівчини, яка грала Панночку та в цей момент вкотре перевіряла свій ідеальний макіяж. А від її партнера по сцені та за сумісництвом таємного коханця Олеся.

Хоча, можливо, вже і не коханця. Чи можна назвати коханцем того із ким не кохався більш як два місяці? 

Вони бачились, проводили час разом, але вже більше не наодинці де могли б віддатись один одному сповна. Олесю здавалось, що вони з Назаром вже були ніби знову друзі, які знають один одного із дитинства. Кожного разу, коли хлопець пропонував провести вечір на самоті, Назар знаходив сотні причин чому цього не робити. Хоча і наполягав при цьому, що у них все по старому.

Ха, все по старому.  

По старому — це ховатись від всіх, вигадувати історії про дівчат із сайтів знайомств та заперечувати всі емоції. 

Олесь провів поглядом Назара, який зараз зосереджено дивився в телефон. Високий, широкоплечий блондин неймовірно виглядав в тілесній вишиванці, яка була заправлена в штани та оперізувалась вузьким шкіряним паском. Юля не пожаліла коштів на костюми. Його сині широкі штани, які Олесь бачив лише в підручниках історії, тільки підкреслювали образ. 

Який гарний, засранець.

Все було, як на фото. А страшна маска Чорта, яку Юля замовляла окремо, лежала поряд. Від однієї її вигляду в Олеся йшли сироти по тілу. 

А коли Назар одягав маску, то взагалі виглядав дуже загрозливо. Олесь був лише на пів голови нищий за нього, але відчував себе ніби поряд із величезним монстром. 

— Лесику! — із думок його вивів голос Юлі. Він очима зустрівся із її поглядом в якому було так багато жалю. Вона єдина знала правду і знала, що зараз відбувається у його голові. Але не знала, що Олесь рішуче налаштований виправити цю ситуацію. Сьогодні ж.

— Я тут, тут! — вигукнув Олесь, повертаючись до камери. Він поправив своє каштанове волосся, яке відросло за останній час, обрамляючи його обличчя, та приготувався знімати.  — Старт!

Хлопець включив запис відео, зосереджуючи свою увагу на камері. Він всіма силами намагався ігнорувати пробку у своєму анусі, але марно — весь той час, що вони тут, його член дуже прагнув уваги. 

Так, стоп, камера!

У Юлі був свій вже досить популярний ютуб канал. Вона знімала відео про містичні та криваві історії та неймовірно горіла своїм ділом. Юля була єдиною із компанії, яка покинула їх маленьке містечко та перебралась до Києва. Але не дивлячись на відстань, була все ще найближчою подругою Олеся. Та й із всіма іншими вона підтримувала тісний зв’язок. 

Тому вони всі радо погодились їй допомогти коли вона повернулась в місто, щоб записати відео про єдину містичну історію їхнього міста. Олесь виступив, як оператор та той, хто може дістати ключ від реквізитної кімнати біля сцени в парку. Інші ж грали ролі людей, які були залучені в тій історії. Але кожен приймав і більшу участь. Вчора Олесь особисто штопав шкіряні рукавиці для Назара, які випадково порвались. Вийшло не дуже гарно, із явними швами, але хлопець старався від душі.

Це сталось на початку 20-того століття. Тоді їхнє містечко було лише селом, що тільки починало активно розростатись. Але вже і тоді жив в селі великий Пан. Він був такий багатий, що на нього працювало, як і це село, так і декілька сусідніх. Надихнувшись європейськими балами та вечірками, він любив влаштовувати великі гулянки. Особливо любив Пан костюмовані вечірки, де кожен одягався, як нечисть. Це лякало набожний сільський народ, але ніхто не смів перечити йому.

І як це заведено в подібних історіях була в Пана дочка — гарна, розумна та працьовита. Пан планував віддати її в дружини багатому купцеві, очікуючи отримати солідний викуп. Але Панночка, як її всі називали, передбачувано закохалась в простого сільського парубка та зовсім не хотіла покидати своє кохане село. Та Пану на бажання дочки було байдуже, тому він запер її у своєму маєтку, як у в’язниці.

Коли купець приїхав забирати свою дружину, Пан влаштував одну зі своїх улюблених вечірок. Приїхали навіть поважні гості з інших міст, кожен одягнений в неймовірні костюми. А коханий Панночки, щоб врятувати її від нещасної долі, одягнув маску Чорта та проник на свято, куди зазвичай простий люд не пускали. Але поки добрався до коханої, було вже пізно — вона наклала на себе руки. Затьмарений ненавистю та журбою, парубок убив всіх гостей та власника маєтку. А потім сам покінчив життя самогубством біля тіла своєї коханої.

Та по легенді, його ненависть була такою сильною, що його душа не змогла покинути цей світ. І він тепер приречений блукати біля маєтку, вбиваючи кожного, хто зайде на його територію.

Але звичайно, це була просто фантазія людей. Історія, яка передавалась поколіннями, багато раз змінювала свій сюжет і Олесь був переконаний, що ніхто вже ніколи не дізнається, що там сталось насправді. Ніхто б ніколи напевно і не знімав випуск на ютуб про звичайну міську легенду, якби не той факт, що Пан був такий багатий, що навіть фотографував своїх гостей на вечірках. В ті часи це було нечувано.

Тому фактично, це була дуже задокументована міська легенда. У них були фотографії, як і Пана, так і самої Панночки. А особливо радувало те, що у них було фото Чорта — так прозвали коханого Панночки. Хоч від його маски Олесю було завжди моторошно.

Але Юлі цього було достатньо. Подруга точно знала, як перетворити міську легенду, яку можна розказати за дві хвилини, на практично годинний випуск. Тому вони вже третій день знімали епізод в міському парку, який колись був маєтком Пана. Ніхто точно не знав, як так сталось, що тепер від його маєтку не залишилось і сліду, але подейкували, що на місці будівлі тепер стоїть величезна, як для невеликого міста, сцена.

Парк швидко став улюбленим місцем жителів міста. Тут проводили свята, ярмарки та просто відпочивали. Посеред парку була величезна поляна, де і була сцена. Поряд невеличке озерце із маленьким островом посередині, до якого вів старий ржавий міст. Біля сцени була невеличка кімната, куди тітка Олеся допомогла дістатись. Туди вони занесли всю дорогу апаратуру.

Але на цю реквізитну в Олеся теж були на сьогодні плани. Свої. 

Як тільки дубль закінчився, Олесь підійшов до Назара. Юля з іншими поки знімала, як вбита горем Панночка плаче біля дерева. Тому чоловіки нарешті змогли поговорити.

— Слухай, — сказав Олесь тихо, поки нікого не було поряд, — зможеш підійти сьогодні до реквізитної? Після того, як всі підуть. 

Сьогодні планувались невеликі посиденьки, щоб відсвяткувати останній день знімання. Але Олесь планував трішки запізнитись. 

— Окей, — Назар лише на секунду відірвався від телефона та кивнув. 

— Але будь в костюмі, — бовкнув хлопець та відчув, як запалало його обличчя. Але Назар лише знову кивнув.

Хлопець відчув невелике розчарування від такої реакції, але згадавши, що саме зараз в нього в штанях та що на нього може чекати вже ввечері, відкинув ці думки.

***

Знімання неочікувано затягнулись. Тому коли нарешті всі покинули парк, було вже темно. На небі сяяв повний місяць.

Не дивлячись на те, що місячне світло пробивалось через скло єдиного в реквізитній вікна, там було досить темно. Так темно, що Олесь вже не розрізняв силуети предметів в іншому кінці кімнати. Але не це тривожило хлопця…

А що, якщо Назар не прийде? Особливо якщо зважати на його холодну реакцію. Що, якщо він буде вважати цю ідею ідіотською та тільки висміє Олеся? Це розіб’є йому серце остаточно. Олесь щиро вважав, що це єдиний шанс повернути їхні романтичні стосунки та розпалити той вогонь, що вже довго поступово згасає. Якщо вже сьогодні не вийде — то це кінець.

Хлопець вже настільки звик до анальної пробки, що вже практично не відчував її при русі. Олесь повернувся до столу, який стояв біля вікна та сперся об нього руками. В босі ноги були трішки холодно, але він не зважав на це уваги. Деякий час він тривожно прокручував сценарії, які можуть статись найближчим часом, але маленький вогник надії все ще горів в його серці. Він так заглибився у свої думки, що звук відкривання дверей ледь не змусив його підплигнути з переляку. 

Олесь різко розвернувся та побачив, як велика фігура в масці чорта заходить в кімнату. В темній кімнаті Назар здавався ще більшим, ніж зазвичай. Він був все ще в повному костюмі, навіть не дивлячись на те, що знімання закінчились. Олесь був радий, що Назар його послухався, але він вирішив нічого про це не говорити. Поки.

— Я радий, що ти прийшов, — голос Олеся тремтів від нервів. Це був явно вихід із його зони комфорту. — Останній час у нас не все так добре, тому я вирішив, що нам варто додати трішки перчику.

Перчику? Олесь сам відчув крінж, як це все звучало. Але всі слова, які він готував та десятки раз прокручуваві, просто вилетіли з голови.

Він очікував, що, як зазвичай, Назар його переб’є і буде наполягати, що у них все добре. Так зазвичай і закінчувались всі спроби Олеся поговорити про їх проблеми у відносинах. Але на цей раз він мовчав.

Це був хороший знак. Мабуть. 

Олесь нервово ковтнув слину та потягнувся до ширінки на своїх штанях. Він розстібнув її та повільно зняв їх, незграбно кинувши їх в сторону. Весь цей час Назар мовчки спостерігав за його діями.

Прохолодне осіннє повітря залоскотало шкіру на його оголених сідницях. Він рідко носив такі трусики, які спереду прикривали все його багатство, а позаду були не більше ніж двома смужками, даючи доступ куди потрібно. Але сьогодні він вирішив, що це було необхідно. 

— Так вийшло, — тихо сказав він, — що я нерозумний хлопець, який вночі пішов в парк. А тепер мене в глухий кут загнав грізний Чорт.

Він повернувся спиною до Назара та трішки прогнувся в попереку, щоб показати партнеру те, що ховав сьогодні від всіх. Тепер маска Чорта його не лякала, лише придавала більше пікантності їхній ситуації.

— І що тепер зробить грізний чоловік, коли дізнається, що його жертва готова на більше, ніж він думає? — продовжував Олесь, намагаючись говорити спокійним тоном. Не дивлячись на те, що Олесь ще не отримав реакцію Назара, вся ця ситуація дуже заводила його.

Він уявив їх збоку. Це дійсно виглядало на те, що маніяк зловив свою здобич. Хижак та його жертва. Від цих думок член Олеся, який знову був у повній бойовій готовності, сіпнувся, бажаючи позбутись трусиків, що стримували його. Але був ще не час.

На цей раз Олесь очікував якоїсь реакції від партнера, але коли спливли декілька довгих секунд, почав сильніше нервуватись. Він повернув голову і ледь не підскочив, коли побачив, що Назар знаходиться практично позаду нього. Коли він встиг так беззвучно підійти? 

— Що думаєш? — від нервів та очікування, Олесь ледь не почав заїкатись. Але коли рука Назара, яка все ще була одягнута в шкіряні рукавиці легенько торкнулась його оголеної шкіри на сідницях, він зрозумів, що все йде по плану. Назар вже двома руками м’яв їх, від чого Олесь глухо застогнав. Хвиля задоволення пронеслась по його тілу, а пробка в ньому підносила ці відчуття на новий рівень.

Назар притиснувся до тіла Олеся та одна його рука опинилась на члені хлопця. Він стиснув його через труси, від чого Олесь затремтів. 

— О, так, — застогнав він. Поки одна рука Назара пестила його член, інша приділяла увагу заду. У Олеся ледь не підкосились ноги, коли він відчув, як його тіло покидає анальна пробка. Назар повільно витягував її, а коли вона вже от-от мала вийти, раптово знову загнав її всередину. Від цього Олесь голосно застогнав і відразу відчув, як його рот прикрила шкіряна рукавиця. 

Це було так гаряче. Назар був жорсткіший ніж завжди та досить сильно тримав свою руку на роті хлопця, викликаючи ледь відчутний дискомфорт. Але від цього дискомфорту Олесь завівся ще більше. Йому подобалось, те що робив його партнер. Незвична для обох них ситуація відкривала нові грані задоволення.

Рука Назара опустилась із його рота на його горло, стиснувши. Не достатньо сильно, щоб було боляче, але достатньо, щоб Олесь закляк на місці. Якби він знав, що подібне нарешті заставить Назара бути більш домінантним в сексі, Олесь зробив би це давним-давно. 

Тим часом Назар продовжував гратись із пробкою в тілі хлопця. Він методично та повільно виймав її, тільки для того, щоб в останню мить загнати її на місце. І робив він це зовсім не ніжно. Але це було так добре. 

Деякий час кімнату заповнили тихі стогони Олеся і важке дихання його партнера. Олесь хотів запропонувати зняти маску, але не хотів руйнувати момент. Якщо ця гра так завела його партнера, то він був готовий, щоб його добряче трахнули навіть у масці чорта.

Раптово Олесь відчув, як Назар нарешті витягнув пробку і з його вуст зірвався хриплий стогін. Він відразу відчув, як його тілу чогось не вистачає, але надіявся, що скоро це знову зміниться. 

Олесь хотів повернутись обличчям до партнера, але той не дозволив. Він схопив його руки та повернув на стіл, силою фіксуючи їх на місці.

— Зрозумів, зрозумів, — усміхнувся Олесь. — Стою де стояв. 

Вау!

Погляд Олеся зупинився на вікні та він молився всім богам, щоб їх ніхто не перервав. Тому що це було найкраще, що сталось в його сексуальному житті за останні роки й він дуже не хотів, щоб це швидко закінчилось.

Олесь відчув, як Назар трішки відсунувся від нього. Він вже хотів повернути голову, як відчув легенький ляск по сідницях. Це було явно щось новеньке. Назар на секунду зупинився і потім ще раз хлопнув його. Вже по іншій сідниці. 

Ого. 

Виявилось, це було те, чого так прагнуло тіло Олеся. Але він цього навіть не підозрював. 

— Ще! — слова самі зірвались з його вуст і він відразу відчув ще один ляск. І ще.

Потім він почув, як Назар опустився на коліна перед його відкритим задом. Було чутно, як шарудить тканина на його масці, але Олесь відмовлявся вірити в те, що може статись. Сьогодні що, найкращий день в його житті?

Він навіть не встиг нічого сказати, як відчув в собі щось зовсім інше. Це був язик Назара. Він ретельно облизував чутливий вхід Олеся, від чого у того затремтіли ноги. Це було надзвичайно приємно та дуже незвично. 

Олесь втрачав розум від цього. Практично відразу він спробував рухати стегнами в такт Назару, бажаючи відчути це задоволення ще глибше. Але той не дав такої можливості, міцно притискаючи тіло Олеся до столу.

Тим часом рука Назара продовжувала дражнити його член. Він нарешті дістав його із трусів та обхопив своєю великою рукою. Рухаючись вверх та вниз, він на долю секунди зупинився на головці, пестячи її пальцями. Олесю здавалось, що він був готовий кінчити. Але не хотів. В його планах було зробити це в той момент, коли в ньому буде член Назара. 

— Почекай, — зупинив Олесь Назара, коли відчув, що він вже знаходиться біля небезпечної межі. Той моментально зупинився, але руку з члена не забрав. — Увійди вже в мене, нарешті. Я так хочу. 

Олесь оглянувся назад, але через темну кімнату нічого нормально не бачив, крім маски, яку Назар підняв вгору.

— Трахни мене вже, — благав Олесь. — Будь-ласка.

Назар різко піднявся, одночасно з тим знову одягаючи маску, вирішивши грати свою роль до кінця. 

Назар потягнувся до своїх штанів і припустив їх, випускаючи на зовні свій член. Олесю здалось, що той виглядав більшим, ніж зазвичай. Але він так його довго не бачив, що напевно вже і забув як той виглядає. 

— Презервативи та лубрикант ось, — він вказав на предмети на столі.

Але Нараз не спішив. Він притиснувся своїм тілом до Олеся так, що його член був між його сідницями. Він хвилями терся об нього, від чого нетерпіння Олеся росло із кожною секундою. Здавалось, що ще трішки та хлопець буде знову благати про те, щоб у нього нарешті увійшли. 

Але на щастя, це не відбувалось довго. Він побачив, як рука Назара тягнеться до презерватива, але здивувався коли той взяв лише баночку із лубрикантом.

Не може бути. 

Це була давня мрія Олеся. Він так хотів відчути в собі член без латексу між ними, але завжди боявся запропонувати. Не дивлячись на те, що вони обоє були чисті. Це було те, про що він мріяв так давно. 

Раптово Назар торкнувся його підборіддя і силою повернув голову Олеся назад до вікна. Декілька секунд і поруч із пачкою презервативів приземлились шкіряні рукавиці. Олесь слухняно не дивився назад, фіксуючи свій погляд на них. Здавалось, що вони зараз виглядають не так, як раніше. Він точно пам’ятав, як грубо вони виглядали ще вчора. А ці були ідеальні. На чорній шкірі не було видно ні одного рубця чи шва.

Але ці думки швидко покинули його голову, як тільки він відчув, як біля його входу опинились чужі змазані лубрикантом пальці. Назар не спішив входити в нього, легенько дражнячи чутливий сфінктер. Цього відразу було недостатньо. Але Олесь терпів. Він розумів, що рано чи пізно знову почне благати Назара, але спробував відтягнути цей момент.

— Ох, чорт, — зірвалось із його вуст коли Назар, нарешті, ввів в нього пальці. Відразу два. Спочатку це було так повільно, ніби він тестує реакцію Олеся. Але відразу після цього його рухи ставали все швидшими та швидшими. Він вбивався в тіло Олеся із неймовірною швидкістю. Дуже швидко два пальці замінились трьома. 

Назар знову схопив Олеся за горло, але він був тільки радий цьому. Крім відчуття того, як домінує партнер, він був радий підтримці, тому що відчував, що його власні ноги практично не тримають. 

Назар зробив останній ривок і легко вийняв свої пальці так швидко, що в Олеся відкрився рот у німому крику задоволення. Одночасно із цим, Назар надавив на його спину так, що Олесь вже повністю лежав торсом на столі, виставляючи свої сідниці на огляд партеру. Але він навіть не встиг пискнути, як Назар ширше розвів його ноги та ввійшов одним плавним рухом.

Хоч і раніше, цієї пробки було достатньо, щоб повністю підготувати Олеся до проникнення, цього разу це було не так. Чи міг член Назара вирости за ці два місяці? Це ж не реально.

Олесь не стримав здивований зойк. Хоч болі й не було, але йому потрібно було декілька секунд, щоб звикнути. Він відчув, як чоловіча рука торкнулась його волосся, стискаючи його. Це було приємно, та відразу відвернуло його увагу від дискомфортних відчуттів.

Назар не рухався. Він не виймав свій член, даючи Олесю звикнути. Лише через декілька секунд він покрутив своїм тазом, а його рука намацала член Олеся. Він провів великим пальцем по головці, він чого Олесь глухо застогнав. Цього разу вже не від дискомфорту.

Назар робив ці рухи деякий час, одночасно пестячи член Олеся та розтягуючи його. І дуже скоро Олесь вже пихтів від нетерпіння, бажаючи, щоб той вже нарешті почав рухатись. Ніби читаючи його думки, Назар повільно відсунувся назад, тільки для того, щоб знову ввійти в нього до кінця.

Олесь ледь не кінчив в той самий момент. 

Його рот пересох, а голова була ніби в дурмані. Він ніколи подібного не відчував. І із кожною секундою, із кожним рухом, це відчуття посилювалось. Тіло Олеся тремтіло, а те місце на талії, де Назар його підтримував, палало. Він із жахом зрозумів, що буде готовий пробачити та стерпіти все, тільки б час від часу отримувати це відчуття. Але це була його остання твереза думка на довгий час. 

Тому що Назар почав рухатись. 

Швидко. Люто. Нестримно. 

Ніби вже, як не людина. А демон. Точно Чорт.

Він вбивався в тіло Олеся ніби звір, який добрався до своєї здобичі. Олесь був переконаний, що зовсім не стримував свої стогони. Та від дивних практично звіриних звуків, які йшли від Назара він остаточно втратив голову. 

Коли Назар зірвався на немислимий темп, Олесь вже остаточно не відчував своє тіло. Здавалось, що він був п’яний. Він був ніби в невагомості, не в змозі поворухнути навіть пальцем. Рука та член Назара вже декілька разів доводили його до межі, але кожного разу він зупинявся в останній момент. 

Олесь би не витримав ще одного разу. Але все ще в його голові була одна думка. Навіть не думка, інстинкт.

— По-почекай, — ледь промовив Олесь, повертаючи голову. Він подивився в несправжні очі маски, власник якої вмить зупинився. — Поцілуй мене. 

Після цих слів він ледь не заплакав. 

Що за чорт. 

На його подив Назар різко вийшов із нього та наступне, що зрозумів Олесь це те, що він вже лежить на столі вже спиною. В його тілі знову працює член Назара, а власні руки чіпляються за плечі партнера.

Раптово в кімнаті стало так темно, що вже нічого не було видно. Шурхіт тканини і Олесь відчув, як до його губ торкаються чужі. Перший поцілунок був такий ніжний, ніби Олесь був кришталевий та міг розсипатись. А потім почалось щось. 

Олеся одночасно трахав член Назара та його язик. Одночасно з цим, Назар зовсім не ніжно покусував його губи, подавляючи навіть найменші спроби відповісти на поцілунок. Останньою краплею було те, коли він відчув, як Назар затремтів та його рука повернулась до члена Олеся, готуючи того до фіналу.

Три. Два. Один. 

Тіло Олеся вигнулось від неймовірного задоволення, а Назар продовжував рухатись в ньому теж очевидно кінчаючи. Він не відривався від губ Олеся, але його агресивні поцілунки швидко змінились на ніжні та ласкаві. 

Олесь вже не розумів де задоволення від власного оргазму, а де від таких неймовірних поцілунків. Він вже не відчував власного тіла, воно само ледь сіпалось від найкращого оргазму в його житті. 

Голова була все ще в тумані. Він ніби збоку дивився, що коли кімната знову залилась місячним світлом, Назар швидко одягнув маску назад. Він хотів спитати для чого, але просто не знайшов на це сил. 

Наступні хвилини були не кращими. Він розумів, що Назар допомагає йому піднятись зі столу. Олесь щось прохрипів про серветки та той швидко їх знайшов. Спочатку Олесь думав, що Назар, як зазвичай, просто залишить його чиститись, але на цей раз той сам допоміг Олесю. Він був такий ніжний та турботливий, що Олесь був готовий розплакатись. Якби міг.,

Назар практично власноруч одягнув Олеся та взув його. Він швидко привів кімнату в належний вигляд так, щоб ніхто не зрозумів, що тут відбувалось. Навіть відкрив вікно на провітрювання. 

Олесь подумав, що сьогодні Назар був такий дивний. Але одночасно із тим, він хотів, що той був такий завжди. Він всім серцем бажав, щоб тепер кожен їх секс мав хоча б маленьку частинку пристрасті, що була сьогодні. 

Назар схопив рюкзак Олеся та вивів їх із кімнати. Він зачинив її та демонстративно поклав ключі в передню кишеню джинсів Олеся. 

Свіже повітря трішки розвіяло туман в голові Олеся, але не достатнього швидко. Остаточно в себе він прийшов вже практично біля воріт парку. Здалеку чулись звуки проїжджаючих машин, але Олесь не бажав туди йти. Він зрозумів, що по-дурному бажав залишитись тут.

Адже там їх чекає реальне життя та реальні проблеми. Навряд одна запальна ніч змінить думку Назара про те, чи варто відкрити світу їхні відносини. Вони й далі будуть ховатись практично від всіх, вислуховуючи, що їм давно вже пора завести дівчат. 

Але зараз вони тут. Навіть тримаються за руки. Олесь навіть не пам’ятав, коли це було востаннє. Він все ще відчувачав, як палають губи після палких поцілунків та і кожен крок нагадував йому про той неймовірний секс.

Вони вже були біля відкритих воріт, коли телефон Олеся неочікувано зірвався мелодією. Той видихнув і потягнувся до рюкзака, який все ще був в руках Назара.

Почалось реальне життя.

— Слухаю, — сказав він в той момент, коли вийшов на тротуар. 

— А ти де? — в трубці звучав веселий голос його подруги. — Ми вже святкуємо! 

— Знаєш, я напевно не зможу, — Олесь повернувся до Назара, який чомусь продовжував стояти на самій межі. Все ще в масці.

Дивний.  

Можливо вони зможуть прийти додому і нарешті поговорити. 

— Та чому? — обурилась Юля. Поруч проїхала машина та Олесь інстинктивно повернувся до дороги. — Назар вже жарить шашлики!

— Який Назар? 

— Ти що, десь там вже бухаєш? У нас в компанії один Назар!

Що? Що? 

— Ти смієшся з мене?! — раптово розізлився Олесь та різко розвернувся до Назара. З яким точно провів останню годину. Але біля входу вже нікого не було. Лише біля воріт лежав рюкзак Олеся. 

— Лесику, — голос подруги звучав дуже серйозно та занепокоєно, — ти де? 

Але Олесь не міг вимовити ні слова. Він дивився широко розплющеними очима на ворота та свій рюкзак на землі. Він мовчки поклав слухавку та провів руками по губах, які відразу почали поколювати, нагадуючи, що їх сьогодні цілували. Серце билось так сильно, що, здавалось, ось-ось випригне із грудей. 

Він ступив крок до рюкзака і все тіло просто кричало про те, що те, що відбулось сьогодні не було його фантазією. Його губи палали, а легкий дискомфорт нижче спини відчувався із кожним кроком. 

Але якщо Назар зараз із друзями, то…

Хто був із ним там?